Сторінка психолога

ДЛЯ ВАС БАТЬКИ

Як підготувати дитину до дитячого садка

Початок відвідин дитиною дитячого садка є новим етапом в її житті, тому краще підготуватися до нього наперед. Критерієм благополучного психологічного і фізичного стану дитини є її успішна адаптація. У тому випадку, коли дитина несправляється із завданням адаптації до нових умов, ми можемо спостерігати симптоми важкої адаптації. До них відносяться:

• порушення позитивного емоційного стану дитини;
• дитина багато плаче, прагне до емоційного контакту з дорослими або, навпаки, роздратовано відмовляється від нього;
• дитина випробовує складнощі зі встановленням контакту з іншими дітьми;
• порушення апетиту;
• порушення сну;
• хворобливо протікає розлука з рідними;
• знижується загальна активність;
• загальний пригнічений стан.

Проте в силах батьків запобігти подібним наслідкам відвідин дитячого саду. Для цього ми рекомендуємо скористатися наступними порадами.

1. В першу чергу, дорослі повинні познайомитися з педагогами-вихователями.

2. Приблизно за місяць можна починати готувати дитину психологічно — розповісти про те, що таке дитячий садок, хто туди ходить, що там відбувається, бажано, якомога частіше гуляти біля нього, щоб малюк звикав до території. Батько може поділитися з дитиною власними позитивними спогадами про перебування в саду. Проте одночасно з цим потрібно не «перегнути палку» — не варто дуже часто акцентувати увагу на майбутній події, що може викликати у дитини страх і невпевненість у власних силах.

3. Можна пограти з дитиною в гру «Дитячий садок». Роль малюка може виконувати або він сам, або яка-небудь іграшка. Покажіть йому в грі, як можна познайомитися з однолітками, як вступити в гру. Хай в грі дотримується ритм життя в дитячому садку: ляльки снідатимуть, робитимуть зарядку, гулятимуть, обідатимуть, лягатимуть спати. Корисно продовжувати гру і тоді, коли малюк почне ходити в садок. У грі вам буде простіше прослідкувати, які проблеми і труднощі він випробовує, допомогти йому справитися з ними.

4. В тому випадку, якщо дитячий садок знаходиться поблизу будинку, в майбутньому дитячому колективі у дитини, напевно, знайдуться знайомі діти. Саме з ними вона і спілкуватиметься в перші декілька днів — до тих пір, поки не знайде собі нових друзів. В тому випадку, якщо групу не відвідує жодна дитина, яка була б знайома вашому малюкові, краще наперед познайомити його з ким-небудь з дітей. Це допоможе їй швидше налагодити спілкування в колективі.

5. До режиму дитячого садка необхідно підготуватися також завчасно — зазвичай дітей приводять до 8-9 ранку, а забирають до 19 вечора, тиха година — з 13 до 15. Далеко не всі діти звикли прокидатися в 7 ранку, тому перебудовуватися під новий лад потрібно починати як мінімум за 2-3 місяці. Відправлятися до сну краще в 21.00.

6. У перші декілька днів, у жодному випадку, не слід залишати дитину більш, ніж на 2-3 години. Спостерігаючи за її реакцією, можна поступово збільшувати час перебування в дитячому садку. Рекомендації психолога наступні — близько тижня забирати дитину з садка до денного сну, далі (при нормальному стані малюка) близько тижня — відразу після сну, а вже потім можна залишати на вечірню прогулянку. Як правило, в перші дні діти втомлюються як психологічно, так і фізично, тому, при нагоді, добре влаштовувати «розвантажувальні від садка» дні – один — два дні в тиждень залишатися з ним удома.

7. Їжа в дитячому саду відрізняється від домашньої, тому батькам варто завчасно підготувати дитину, привчаючи її до звичайної і здорової їжі — супів, каш, салатів і т.д. Якщо Ваша дитина не відрізняється хорошим апетитом, варто наперед поспілкуватися з вихователем — у жодному випадку не слід насильно примушувати дитину їсти.

8. Варто наперед привчати дитину до самостійності і навиків самообслуговування. Зовсім маленьким дітям допомагають одягнутися вихователі, в більш старшому віці дитина повинна вже дещо уміти і сама. Безумовно, навики самостійності виробляються не відразу. Проте в звичному домашньому середовищі дитині буде набагато простіше навчитися надягати колготки, застібати ґудзики і т.д. Необхідно навчити дитину їсти самостійно (з 1,5 року), пити з чашки, мити руки, користуватися горщиком, самостійно гратися іграшкою. Якщо малюк вдома зазвичай засинає за умови колисання і з соскою, до вступу в дитячий садок від цього його треба поступово відучити. 

9. Збираючись в дитячий садок, можна, і навіть потрібно, дозволяти дитині брати з собою деякі іграшки, щоб вона принесла туди «частинку» рідної оселі. Хай іграшка ходить з дитиною в дитячий садок «щодня» і знайомиться там з іншими іграшками. Розпитуйте дитину, що з іграшкою відбувалося, хто з нею товаришував, хто кривдив, чи не було їй сумно (дітям легше говорити про свої відчуття від імені іграшки).

10. Під час прощання з мамою часто дитина починає вередувати — тримається всіма силами за маму, іноді навіть голосно кричить, ридає і влаштовує істерики. Потрібно спокійно поцілувати малюка, помахати йому рукою і «передати» до надійних рук вихователя (якщо вона сама відмовляється йти). Зазвичай, діти, особливо ясельного віку, плачуть хвилин 5-10 і заспокоюються. Залишаючи дитину, головне — не зникати раптово. Дитина повинна бачити, що мама йде і потім прийде. Потрібно детально пояснити дитині, що вона зараз робитиме: «Ти зараз пограєшся, поїси, поспиш, а я поки піду до магазину, куплю тобі що-небудь смачне. Потім ти прокинешся, а я вже за тобою прийшла».

11. У перші декілька днів дитина відчуває себе в дитячому саду скуто. Постійна заборона емоцій може привести до нервового зриву, тому в період адаптації дитині просто необхідно «випускати» емоції в звичній домашній обстановці, що не викликає скутості. Не лайте її за те, що вона дуже голосно кричить або швидко бігає — це їй необхідно.

12. Коли дитина знаходиться поза дитячим садком, батькам потрібно прагнути присвячувати їй якомога більше часу — гуляти, грати, розмовляти.

13. Будьте у контакті з вихователями — цікавтеся поведінкою дитини в садочку, її відносинами з дорослими і однолітками, обговорюйте проблеми, що виникають.

Зазвичай дитина звикає до нових умов протягом 2-3 тижнів. В цей час вона може стати капризною, погано спати, плакати, коли бачить батьків. Не поспішаєте негайно забрати малюка на домашній режим. Пройде небагато часу і вона звикне до нового спілкування. Іноді адаптація буває складною і тривалою, тоді дитина поводиться агресивно або, навпаки, відчуває себе пригнічено, або малюк погано себе почуває, довго не засинає, відчуває страхи, прокидається з плачем. У такому разі краще звернутися до психолога або дитячого психотерапевта.Якщо Ви помічаєте, що в спілкуванні Ваш малюк надмірно сором’язливий або конфліктний, не може розлучатися з Вами, і ці риси стали стійкими, краще звернутися до фахівця. Психолог допоможе визначити причину такої поведінки і справитися з проблемою.

Дуже важливо зміцнювати здоров’я дитини і привчати малюка до режиму дня, це необхідно з перших днів його життя. Ні в якому разі не можна перегрівати дитину! Візьміть собі за правило щоденні прогулянки з дитиною - двічі на день (після сніданку та полуденку) за умови будь-якої погоди. Виключення становлять проливний дощ, сильний і поривчастий вітер та занадто низька для дитини температура повітря (нижче –15 С). Рухливі ігри, фізичні вправи, свіже повітря – все це сприятиме зміцненню здоров’я дитини, попередить простудні захворювання, знизить вірогідність їх виникнення під час адаптаційного періоду.
 

Все, про що йшлося вище – надзвичайно важливо, однак не найголовніше у підготовці дитини до вступу в дошкільний заклад. Наукові дослідження останніх років доводять найсуттєвішу важливість ще одного фактора – розвитку в дитини потреби у спілкуванні з іншими дорослими та дітьми, а також цілеспрямоване формування у неї навичок спілкування.
 

Деякі батьки часто обмежують коло спілкування власного малюка лише родичами. Такі мами і тата не звертають увагу дитини на інших людей або формують негативне ставлення до них: “Бачиш, оцей дядя зараз забере тебе!”, “Не плач, а то зараз віддам тебе оцій тьоті!” тощо. Відсутність досвіду спілкування з іншими людьми, негативна оцінка часто призводять до небажання і невміння дитини встановлювати контакт з ними. Обмеження спілкування вузьким колом рідних негативно впливає на дитину при вступі в дошкільний навчальний заклад, зумовлює тривале й важке звикання до нього.
 

Батьки мають допомогти дитині якомога швидше подолати страх перед незнайомими дорослими, сприяти розвитку навичок спілкування з іншими дітьми. Для цього слід звертати увагу малюка до дій та поведінки інших людей, спонукати до встановлення контактів з ними:

“Покажи тьоті/дяді іграшку”, “Дай погратися дівчинці лялькою” та ін.. Обов’язково похваліть дитину після цього. Якщо син чи донька у перші хвилини контакту знічується і ще більше притискується до мами чи тата, не наполягайте. Треба дати малюкові можливість освоїтися, роздивитися назнайомця, а потім знову спробувати знайти причину для спілкування.

 Необхідно навчити дитину, як звернутися до іншого хлопчика чи дівчинки, як поділитися іграшкою, як пожаліти того, хто плаче. Корисно запрошувати до себе на гостину інших дітей з мамами/татами, адже правила людських взаємин засвоюються набагато складніше й триваліше, ніж побутові правила. Діти, що звикли до спілкування з широким колом дорослих і дітей, потім легко вступають у контакт з вихователем дитячого садка, період адаптації у них проходить легше.

10 ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ

1.       Не навчайте тому, в чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.

2.       Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

3.       Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4.       Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5.       Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості в собі.

6.       Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні  досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

7.       Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

8.       Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

9.       Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

10.   Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

ВИСЛОВИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:

-          «Підеш в школу, - ще довідаєшся…», «Може там з тебе людину зроблять!...»

-          «Мені такий хлопчик (таке ледащо…) не треба…!»

-          «Вчитель не такий», «Клас поганий,- не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»

-          «Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»

-          «Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта…»

-          «А чого від нього чекати гарного? Він же…»

-          «То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу…», «Хай собі каже вчителька, а внас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку… Ще чого!...»

-          «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти…»

-          «Поклади на місце! Пам’ятаєш як минулого разу… Втомилася я вже прибирати після тебе…»

-          «І коли ти вже… До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати… », «Скільки це може продовжуватись…»

-          «Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка… Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею..Не дружи з нею…»

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

{C}-       У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .

{C}-       Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .

{C}-       Говоріть стримано ,спокійно і м’яко .

Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.

- Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

- Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.

- Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .

- Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .

-  Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів.

МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

Вступ до школи є важливим та відповідальним етапом в житті дитини. Це зустріч з новим світом – загадковим, бажаним і водночас дуже непростим. Адже саме в початковій школі дитина вперше стане суб’єктом соціально нормованої діяльності, коли виконувати слід не лише те, чого хочеться, а те, що треба, і саме так, як цього вимагають дорослі, вчителі.

Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Тому поняття «готовність дитини до навчання в школі» ми розглядаємо як комплексне та багатогранне.

Виділяють наступну структуру компонентів готовності дитини до навчання у школі:

• Морфогенетична готовність

• біологічна зрілість;
• кісткова зрілість

• Соціальна готовність

• соціальна компетентність.

• Психологічна готовність

• емоційно-вольова;
• інтелектуальна;
• мотиваційна.

МОРФОГЕНЕТИЧНА ГОТОВНІСТЬ

І. Біологічна зрілість дитини

1.Пропорції тіла і темпи росту

«Філіпінський тест»

Попросіть дитину  дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою. (Виконане завдання – 1 бал, не виконане – 0 балів). Успішність виконання цього завдання дитиною показує ступінь розвитку  кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Фізіологами та гігієністами встановлено, що коли дитина починає відвідувати школу до того як у неї пройшов напівзростовий стрибок, це  негативно позначається на її здоров’ї, особливо на психічному, і рідко приносить успіхи в  навчанні.

2.Кісткова зрілість. Це найбільш точний спосіб визначення ступеню біологічного дозрівання. Запропонуйте дитині покласти ліву руку на стіл долонькою вниз і по черзі піднімати пальці над столом, не відриваючи кісті від  поверхні. Після цього виконати наступне завдання: повторити за дорослим двома руками вправи «Перемога» (стиснути в кулак всі пальці, крім вказівного і середнього)  та «Ріжки» (стиснути в кулак всі пальці, крім вказівного і мізинця) – за кожен виконаний вид вправ по 1 балу, не виконання вправи – 0 балів. Запропонуйте дитині виконати ці вправи до 5 разів по черзі. Якщо стадії окостеніння проходять нормально, дитина справляється з цим завданням. У випадку утруднення визначення кісткового віку необхідно звернутися по допомогу до фахівців.  Зробити рентгенограму кисті й зап’ястя лівої руки та одержати необхідну консультацію спеціаліста.

Соціальна готовність.

1. Соціальна компетентніст.

Методика «Інтерв’ю». Ця методика дає можливість визначити вміння дитини орієнтуватися в оточуючому світі, її соціалізацію.

Інструкція: « Уяви  собі, що я журналіст, який хоче взяти у тебе інтерв’ю для нашої районної  газети. Ти маєш уважно слухати запитання, які я буду задавати, а потім правильно і швидко на них відповідати». Кожна правильна відповідь – один бал.

Запитання:

1. Як тебе звати? (дитина може назвати замість імені прізвище, то можна уточнити: «А все ж, як тебе звати?», не рахуючи це помилкою). 

2. Скільки тобі років?

3. Як звати твоїх батьків?

4. Як називається село(місто), в якому ти живеш?

5.Як називається адреса, на якій проживаєте твоя сім’я?

6.Які ти знаєш свійські та дикі тварини? (Дитина має назвати хоча б по 3 тварини на кожне із завдання).

7. Які ти знаєш пори року?

8. Назви їх ознаки?

9. Перерахуйте предмети:

• Одягу;
• Меблі;
• Фрукти
• Овочі

(За кожну названу правильну відповідь один бал 4*1)

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ

І.Емоційно-вольова

1.Розвиток довільної регуляції діяльності

Методика «Графічний диктант» (за Д.Ельконіним)

Застосовується для визначення рівня розвитку здатності довільно керувати своїми діями за покроковою інструкцією дорослого. Може застосовуватися з 6-10  дітьми одночасно. Їх саджають за окремі чи загальні столи на такій відстані один від одного, щоб уникнути можливості копіювання рішень і наслідування. Столи розставляють так, щоб психологу (вчителю) було добре видно роботу кожної  дитини.

Перед початком роботи дітям дають добре загострені прості олівці та аркуш паперу в клітинку. У розпорядженні психолога є такий самий аркуш паперу в клітинку, яким він користується для пояснення передбачуваної роботи. Дітей попереджають про те, що працювати вони мають самостійно, не радячись з товаришами, не зазираючи один до одного, у випадку утруднень чи нерозуміння задачі слід звернутися до дорослого.

Дітям пропонують на аркуші паперу у велику клітинку намалювати візерунок з геометричних фігур та умовних знаків під диктовку (один фрагмент), а потім продовжити його за зразком до кінця рядка.

Спочатку необхідно з’ясувати уявлення дітей про геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник), пояснити, що у візерунки будуть включені  хрестики – «+» або «х» та палички «ІІ». Показати, що треба малювати фігури (вони повинні за розмірами вписуватися у клітинку) у ряді через клітинку, треба дати можливість потренуватися. Після цього пояснюють завдання:

«Зараз  ми малюватимемо візерунок з геометричних фігур. Я називатиму, яку фігуру потрібно малювати, а ви уважно слухайте і малюйте їх одну за одною в одному рядку. Відстань між фігурами – одна клітинка. Увага! Малюємо візерунок»

Диктується перший візерунок: +  О  +  О. 

«Тепер продовжуйте цей візерунок самостійно до кінця рядочка».

Диктується другий візерунок:    I       .  II           .

«Тепер продовжуйте цей візерунок самостійно до кінця рядочка».

Диктується третій візерунок: +  ІІ  О   +  ІІ  О. 

«Тепер продовжуйте цей візерунок самостійно до кінця рядочка».

Таким чином,  кожен візерунок, виконаний дитиною, складається з двох частин:

• візерунок, виконаний за покроковою інструкцією дорослого;
• 2 візерунки, виконані самостійно;

2.Уміння орієнтуватися на зразок

Тест «Будиночок» (за Н.Й.Гуткіною)

Ця методика є модифікацією тесту Д.Векслера і використовується для визначення рівня розумового розвитку дитини. Виконання цього завдання дозволяє виявити уміння дитини орієнтуватися на зразок, вміння точно копіювати, що передбачає певний рівень довільності уваги, просторового сприймання, сенсомоторної координації та дрібної моторики руки.

Дитині пропонується аркуш паперу ( без ліній і клітинок), олівець і зразок, на якому зображено будинок (Мал.1).

Мал.1

Інструкція:

- «Подивися уважно на зразок і постарайся якомога точніше намалювати такий самий будиночок на своєму аркуші паперу. Якщо ти щось не так намалюєш, то стирати гумкою не можна – порібно зверху неправильного чи поруч намалювати правильно.»

Оцінка виконання завдання:

Низький рівень: малюнок збільшений більш ніж у 2 рази, відсутні більше 3-х важливих деталей, не правильне штрихування даху, не вийшли елементи, що зображують тин і дим, багато розривів, на запитання про наявність помилок дитина відповідає негативно – 1-2 бали.

Середній рівень: весь малюнок скопійований з невеликим збільшенням, відсутня одна деталь, яку дитина сама домальовує після навідного запитання, допушено не більше 3-х розривів ліній – 3 бали.

Достаній рівень: малюнок скопійований майже точно, є невеликі помилки, пов’язані з неправильним зображенням якого-небудь елемента, його незначним збільшенням чи наявністю 1-2 розривів між лініями в тих місцях, де вони повинні бути неперервними –

4 бали.

Високий рівень: малюнок точно відтворений, наявні всі деталі, збережені всі розміри малюнку та окремих його деталей, правильно зображені всі елементи малюнку – 5 балів.

Примітка. Якщо дитина тримає олівець у лівій руці, це обов’язково зазначається у протоколі обстеження. Перевчати “лівшу” не слід. Якщо батьки хвилюються з цього приводу, їх потрібно заспокоїти.

Інтелектуальна

1.Сформованість функцій мислення

Методика «Склади малюнок»

Обладнання: дві однакові художні листівки (одна з них розрізана на 10 частин).

Дитині  пропонується відтворити малюнок із частинок розрізаного малюнка,  користуючись зразком (нерозрізаний малюнок). Час виконання роботи – 5 хвилин.

Оцінювання роботи:

10 – високий рівень;

8-9 – достатній рівень;

5-7 – середній рівень;

2-4 – низький рівень.

Методика «Четверте зайве»

Обладнання: набір рядів слів (для кожної дитини 4  ряди по 4 слова в рядку).          

Для глибшого і додаткового розуміння рівня розвитку логічного мислення дитини рекомендовано брати слова: синичка, курка, сова, ластівка.

Час виконання: 1 хвилина на рядок.

Дитині пропонується пограти у гру «Четверте зайве», пояснюючи процедуру гри: « Я буду називати тобі 4 слова, три з яких означають одне поняття. Тобто їх можна об’єднати одним словом, наприклад: шафа, стілець, стіл – це меблі, а четверте зайве – яблуко – це слово, яке не належить до меблів і тому воно зайве». Давай спробуємо разом: м’ячик , скакалка, лялька, ніж. Яке слово зайве? Молодець! Звичайно, це ніж, адже він  не належить до іграшок, а до посуду. Отже, зрозуміло?  Тож почали:

І. 1. Їжачок, білочка, ведмідь, стілець.

   2. Абрикоса, буряк, слива, яблуко.

   3. Автобус, капелюх, тролейбус, літак.

   4. Ялинка, кавун, яблуня, верба.

ІІ. 1.Кросівки, чоботи, велосипед, тапочки.

     2.Огірок, помідор, картопля, малина.

     3.Ромашка, тюльпан, ялинка, мак

     4.М’ячик, лялька  кубики, морозиво.

ІІІ. 1.Зошити, шафа, стіл, крісло.

      2.Огірок, помідор, часник, суниці.

      3.Порося, тигреня, курча, цуценя.

      4.Ведмідь, вовк, кіт, лисиця.

ІV. 1.Плаття, куртка, машина, спідниця.

      2.Ялинка,кавун, яблуня, верба.

      3.Метелик, муха, півень, комар.

      4.Весна, зима, обід, літо.

V. 1.Капелюх, шапка, хустина, парасолька.

     2.Волошка, мак, огірок, ромашка.

     3.Ведмідь, лисиця, їжак, собака.

     4.Сніданок, обід, вечеря, зима.

Аналіз результатів: за кожне правильно визначне «зайве» слово – 1 бал.  

Високий рівень 4 слова – 4 бали.

Достатній рівень – 3 слова – 3 бали.

Середній рівень – 2 слова  – 2 бали.

Низький рівень – одне слово – 1 бал.

2.Діагностика пам’яті

Тест «Запам’ятовування 10 слів» (за С.Рубінштейном)

Процедура дослідження: дитині  пропонується набір з 10 простих відомих дітям слів, які необхідно 5 разів повторити. Після  кожного повтору слів визначається кількість слів з ряду, які дитина змогла повторити. Експериментатор читає слова повільно, чітко. Коли обстежуваний повторює слова, експериментатор ставить плюси, відзначаючи названі слова.

Рекомендовані набори слів:

1.Годинник, вітер, риба, зірка, слон, цукерка, папір, стілець, мотузка, ліс.

2.Пес, вікно, книга, коник, низький, конверт, небо, буква, сон, сонце.

3.Лялька, ложка, червоний, машина, високо, пензлик, мама, книга, курка, риба.

4.Кіт,ручка, синій, погано, яблуко, стеля, хворий, виделка, лампа, олівець.

5.Дім,парта,білий, добре, груша, крейда, сильний, кружка, свічка, стіл.

Визначення динамічності пам’яті: постійний ріст кількості запам’ятованих слів – динамічність висока; кількість запам’ятованих  слів коливається, але утримується не нижче п’яти слів за останнім разом – задовільна; кількість запам’ятованих слів з кожним разом стає меншим і становить менше п’яти слів – незадовільна.

Оцінювання продуктивності пам’яті:

8-10 – високий рівень;

6-7 – достатній рівень;

4-5 – середній  рівень;

1-3 – низький рівень;

Увага! Оцінюється кількість запам’ятованих слів за останнім (п’ятим)разом.

3.Розвиток мовлення

Методика «Послідовність подій»

(за А.Бернштейном)

Запропонована методика для дослідження розвитку логічного мислення, мовлення і здатності до узагальнення.

Дитині|дитяті| показують серію картинок (мал.3, 4) в неправильній послідовності|уявляти|. Далі |дитяті| дають 2 хвилини для того, щоб вона уважно розглянула|розглядував| ці картинки. Дитина повинна зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій і скласти за картинками розповідь.

Методика «Домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини»

(за Н.Гуткіною ).

Інструкція:Дитину запрошують у кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і просять протягом хвилини розглянути їх.

Після цього психолог кличе дитину до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву для її віку казку, яку вона раніше не чула.

На самому цікавому місці читання переривається, і психолог запитує дитину, що їй в даний момент більше хочеться: погратися з виставленими на столиках іграшками чи дослухати казку до кінця.

Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай обирають казку (1 бал).

Діти зі слабкою пізнавальною потребою обирають – погратися.

Аналіз результату: Відповідь оцінюється як «шкільний» - (1 бал), варіант «дошкільний» - (0 балів).

РІВНІ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ:

Низький: 0 - 19 балів

Середній: 20 - 39 балів

Достатній: 40 - 56 балів

Високий: 57- 80 балів

МОТИВАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО

ШКОЛИ. ТЕСТ ЗА

Т.Д. МАРЦИНКОВСЬКОЮ.

Ціль: тест дозволить вам зрозуміти внутрішню позицію дитини стосовно школи.

Час на відповіді не обмежений. Задавайте запитання і фіксуйте всі відповіді дитини на папері:

«Уяви собі місто, в якому всього дві школи. Я буду тобі називати чим відрізняються ці школи, а ти повинен вибрати, в якій з них ти хочеш вчитися».

1.     В одній школі проходять уроки математики, співу, української мови, праці, малювання та фізичної культури. В іншій школі тільки уроки співу, малювання і фізичної культури.

2.     В одній школі є уроки та перерви. У другій школі уроків немає, є тільки перерви.

3.    У першій школі за хороші відповіді ставлять оцінки 5 і 4. А в іншій дають цукерки, іграшки.

4.     В одній школі можна займатися всім чим хочеш і коли хочеш. В іншій школі не можна вставати з-за парти без дозволу вчителя, а якщо хочеш що-небудь запитати потрібно, підняти вгору руку.

5.    В одній школі вчитель задає дітлахам уроки додому. А в іншій домашніх завдань немає.

6.  В одній школі, вчительку, яка захворіла, директор замінює іншою вчителькою. В іншій школі, замість хворого вчителя, вчити дітей починає мама.

7.    В одній школі можна домовитися з вчителем, і він буде вчити тебе вдома. Не потрібно буде вставати вранці, і ходити в школу. В іншій, учитель не вчить дітей на дому, потрібно обов’язково ходити в школу.

8.   А тепер уяви собі, що мама сказала: «Ти у мене ще маленький, напевно, тобі буде важко робити уроки, і вставати рано вранці. Залишся в дитячому садку ще на 1 рік, а потім підеш до школи ». Що б ти відповів?

9.     Якщо твій знайомий запитає: «Що тобі подобається в школі найбільше?», Як ти йому відповіси?

Аналіз відповідей: Правильна відповідь – 1 бал, неправильна – 0 балів. Внутрішня мотиваційна позиція ставлення до школи у дитини сформована, якщо за результатами відповідей вона набрала 5 і більше балів.

Методика

"Загальна оцінка психологічного мікроклімату вашого колективу"

І н с т р у к ц і я.  Висловіть (письмово) свою думку щодо запропонованих запитань, пов'язаних із Вашим видом діяльності та колективом, в якому Ви працюєте.

Прочитайте подані запитання і варіанти відповідей. Виберіть той варіант, який відповідає Вашій думці.

1. Чи подобається Вам робота, якою займаєтеся?
а) дуже подобається;
б) мабуть, подобається;
в) робота мені байдужа;
г) мабуть, не подобається;
ґ) дуже не подобається.

2. Хотіли б Ви перейти на іншу роботу?
а) так;
б) ні;
в) не знаю.

3. Оцініть, будь ласка, за п'ятибальною системою ступінь розвитку зазначених якостей Вашого директора (або заступника директора):
5 — якість занадто розвинена;
4 — добре розвинена;
3 — достатньо розвинена;
2 — недостатньо розвинена;
1 — якість зовсім не розвинена.

а) працьовитість;
б) суспільна активність;
в) професійна активність;
г) турбота про людей;
ґ) вимогливість;
д) чуйність;
е) товариськість;
ж) вміння розбиратися в людях;
з) справедливість;
і) доброзичливість.

4. Хто із членів Вашого колективу користується найбільшою повагою серед колег?
Назвіть одне або кілька прізвищ ____________________________________________________________________________.

5. Припустимо, що з якихось причин Ви тимчасово не працюєте. Чи повернулися б Ви на нинішнє місце роботи?
а) так;
б) ні;
в) не знаю.

6. Зазначте, будь ласка, з якими з поданих нижче тверджень Ви найбільше згодні:
а) більшість членів нашого колективу є добрими, симпатичними людьми;
б) у нашому колективі є різні люди;
в) більшість членів нашого колективу люди малоприємні.

7. Чи вважаєте Ви, що було б добре, якби члени Вашого колективу жили поблизу?
а) ні, звичайно;
б) скоріше ні, ніж так;
в) не знаю, не задумувалась про це;
г) скоріше так, аніж ні;
г) так, звичайно.

8. Зверніть увагу на подану нижче шкалу. Цифра "1" характеризує колектив, який Вам дуже подобається, а "9" — колектив, що Вам не дуже подобається. До якої цифри Ви віднесли б свій колектив?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; ґ) 5; д) 6; е) 7; ж) 8; з) 9.

9.

     а) Чи могли б Ви дати повну характеристику ділових якостей більшості членів колективу?
а) так;
б) мабуть, так;
в) не знаю;
г) мабуть, ні;
ґ) ні.

     б) Чи могли б Ви дати повну характеристику особистісних якостей більшості членів колективу?
а) так;
б) мабуть, так;
в) не знаю;
г) мабуть, ні;
ґ) ні.

10. Якби у Вас була можливість провести відпустку разом із членами колективу, то як би Ви це сприйняли?
а) це мене цілком би влаштувало;
б) не знаю;
в) це мене зовсім не влаштувало б.

11. Чи могли б Ви впевнено сказати, з ким більшість членів колективу охоче спілкуються з ділових питань?
а) ні;
б) не можу сказати;
в) так.

12. Яка атмосфера зазвичай переважає у Вашому колективі?
На поданій нижче шкалі цифра " 1" відповідає нездоровій, нетовариській атмосфері; "9" — атмосфері взаєморозуміння і взаємоповаги. До якої цифри Ви віднесли б свій колектив?

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; ґ) 5; д) 6; е) 7; ж) 8; з) 9.

13. Чи вважаєте Ви, що, вийшовши на пенсію або з певних причин перебуваючи без роботи, Ви хотіли б зустрітися зі своїми колегами?

а) так, звичайно;
б) скоріше так, аніж ні;
в) важко відповісти;
г) скоріше ні, ніж так;
ґ) ні, звичайно.

14. Зазначте, будь ласка, чи задоволені Ви:

1). Станом матеріальної бази навчального закладу:
а) цілком задоволена;
б) мабуть, задоволена;
в) важко сказати;
г) мабуть, не задоволена;
ґ) цілком не задоволена.

2). Рівномірністю завантаження роботою:
а) цілком задоволена;
б) мабуть, задоволена;
в) важко сказати;
г) мабуть, не задоволена;
ґ) зовсім не задоволена.

3). Розміром заробітної плати:
а) цілком задоволена;
б) мабуть, задоволена;
в) важко сказати;
г) мабуть, не задоволена;
ґ) зовсім не задоволена.

4). Санітарно-гігієнічними умовами:
а) цілком задоволена;
б) мабуть, задоволена;
в) важко сказати;
г) мабуть, не задоволена;
ґ) зовсім не задоволена.

5). Змогою підвищити кваліфікацію:
а) цілком задоволена;
б) мабуть, задоволена;
в) важко сказати;
г) мабуть, не задоволена;
ґ) цілком не задоволена.

6). Різноманітністю роботи:
а) цілком задоволена;
б) мабуть, задоволена;
в) важко сказати; .
г) мабуть, не задоволена;
ґ) цілком не задоволена.

15. Яким чином, на Вашу думку, організована робота у колективі?
а) як на мене, наша робота організована досить добре;
б) загалом непогано, хоча є необхідність її поліпшення;
в) важко сказати;
г) робота організована незадовільно;
ґ) робота організована погано.

16. Чи має Ваш керівник реальний вплив на колектив?
а) безумовно, так;
б) мабуть, так;
в) важко сказати;
г) мабуть, ні;
ґ) безумовно, ні.

Обробка результатів

Аналіз відповідей на 1, 2 і 5 запитання дає змогу виявити групу з позитивною, невизначеною і негативною виробничою установкою або, іншими словами, з позитивним, невизначеним (суперечливим) і негативним ставленням до роботи.
Відповіді на 4 запитання допомагають проаналізувати співвідношення офіційної та неофіційної структури групи, тобто співвідношення керівництва і лідерства, а відповіді на 3 запитання дають змогу коротко охарактеризувати ділові та особистісні якості керівника.
Запитання 6-13 спрямовані на виявлення особливостей відображення членами колективу сформованих міжособистісних стосунків і колективу загалом з урахуванням емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів. Кожен компонент тестується трьома запитаннями:
- емоційним: 6, 8, 12;
- когнітивним: 9 а), 9 б), 11;
- поведінковим: 7, 10, 13.

Методика «Оцінка психологічного мікроклімату в педагогічному колективі»

Охарактеризуйте, будь ласка, психологічний клімат у Вашому колективі. Для цього прочитайте спочатку текст в одній колонці, потім в іншій, знаком «+» відмітьте ту оцінку, яка, на Ваш погляд, відповідає істині. Оцінки означають:

3 - якість проявляється в колективі завжди;

2 - якість проявляється у більшості випадків;

1 - якість проявляється нерідко;

0 - проявляється однаковою мірою і та, і інша якість.